• Головна
• Історія
• Устрій
• Персоналії
• Часопис
• Святині
• Контакти

О Всемилостивий Ісусе, твої безмірні муки...

На горі Голгофі стоять три хрести. Гора, на якій в одне з\'єднались любов і ненависть, радість і печаль, відданість і зрада. Дорога до цієї гори важка і терниста. Вона окроплена слізьми і людською кров\'ю. Це дорога, якою ішли зустрічатися зі смертю, ішли на зустріч невблаганному кінцю, карі за помилки, злочин і зло.

Цією дорогою ішов Христос. Наш Наймиліший Спаситель, наш Учитель, довгочікуваний «Еммануїл», оспіваний пророками Цар світу цього, наше спасіння від вічної загибелі.

Вражає людська жорстокість. Ненависть і злоба опанували людські серця. Вони закам\'яніли, перетворившись на уламки льоду: холодного і безжиттєвого. Здавалось, увесь світ був у полоні зла і ненависті. Чорна пелена засліпила очі людей. Народ вбиває Христа, помазанника Божого, Месію будущого віку.

Наскрізь пробиті руки і ноги Спасителя. Жахлива біль замість царської корони – терновий вінець, замість слави – ганьба і безмірні муки. Муки, які і донині визволяють нас від гріха, смерті, і вічної загибелі.

О, Наймиліший Ісусе! Ти взяв на свої рамена Хрест. Ти схилив голову перед наругою безжальних і нерозумних злочинців, які через своє брудне гріховне життя не достойні, навіть торкатись до Твого Найсвятішого Тіла. Ти терпиш, о Боже, і у своїй безмежній доброті, прощаєш їм: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять...»

Ти падаєш під тягарем хреста і крізь сльози, незважаючи на глузування, плювання і безвір\'я осатанілих мучителів, сміливо встаєш, щоб довершити місію викуплення невдячного людського роду.

Господи! Ти плачеш не від болю, який пронизує тебе наскрізь, корчить і примушує тремтіти Твоє найчистіше і найсвятіше тіло. Ти, все ж таки, плачеш за нас, плачеш за наші гріхи і беззаконня. Ти знаєш, Спасителю, все. Знаєш найпотаємніші думки наших сердець. Перед тобою не скриється жоден наш гріх і лукавство.

За твою безмежну і щиру любов до нас, жорстокі кати, немилосердно кидають Тебе на тверде ложе. Це - одвічний жертовник любові Христа. Одвічний престіл єднання небес із землею. Прообраз смирення і любові, які підносять людину на висоту, велич духовності єднання з Всевишнім.

Воздвигаються три Хрести, які навіки закарбувалися в людській уяві. До розбійників Тебе прилічено Спасе та Ти і розбійника в останню мить його життя приводиш до Раю.

Від страху розбіглись всі...Тільки  Матір Божа і Іоан, ученик, біля Христа. Збулося, о Маріє, пророцтво Симеона богоприїмця. Меч глибоко пронизує твоє серце, серце матері в грудях якої полум\'ям горить любов.      

Любов материнська, вона свята, вона благословенна Богом, безкорислива і всепрощаюча, вона безмежна.

         Пригадалося і ці хвилини Пречистій Діві Марії все минуле життя: Блага вість, вертеп, ясла, убогі пастирі, ангели, Ієрусалимська зоря, втеча від жорстокого Ірода.

         Невже усе?! Кінець?! Невже? Ти гаснеш навіки. О, Моя опоро, Мій світе ясний!

 «Жоно – ци Син Твій; Сину – це Мати Твоя.» 

Господь дає Свою матір під опіку св. Іоану Богослову, а нас у цих глибокозмістовних словах під опіку Своєї Матері – Цариці неба і землі.

Господь умирає на хресті, та не вмирає його любов до нас грішних, схиляє голову вниз і цим довершує своє жертвенне служіння.

Христос послужився нам, таким грішним і безсердечним, невдячливим і нерозсудливим, нам які і по сьогоднішній день не можемо зрозуміти і осягнути цю жертву і любов. Він помер для того, щоб жили ми, новим і вічним життям. Життям, яке містить у собі глибокий сенс любові і смирення.

Господь віддав своє життя для нас. Таких жорстоко сердечних, агресивних, бездушних. Ми не відчуваємо тої тієї любові і відданості, а навпаки знову і знову розпинаємо Христа.

Та після смерті гряде Воскресіння. Віруймо у це. Так само як і в природі: лютує жорстоко, зима, холод, але ми віримо, що все таки  прийде довгоочікувана весна, яка звеселить наша обезнадійнені Душі.

Віримо, що після темної ночі обов\'язково настане день. Віримо, щшо після печалі – завжди радість і щастя.

Господь Воскрес і дав нам надію на вічність. Новий духовний сенс нашого буття. Тільки йдімо на зустріч Сонцю Правди – Господу Ісусу Христу, тому що, Благословенний хто йде в ім\'я  Господнє.

Благочинний Корюківського району о. Тарас Баїк       

Чернігівська єпархія УПЦ КП запрошує священиків

В Чернігівську єпархію Української Православної Церкви Київського Патріархату запрошується духовенство для здійснення богослужінь на парафіях. Священики будуть забезпечені місцем служби, житлом та заробітною платою. Звертатись може духовенство з таких церков: Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української Православної Церкви Московського Патріархату, Української Автокефальної Православної Церкви. Контактний телефон – (0462) 6-777-11