• Головна
• Історія
• Устрій
• Персоналії
• Часопис
• Святині
• Контакти

Позовна заява о. Сергія Коленди до Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Карпачової Н. І.

Позовна заява

21 серпня 2007 року, на особистому прийомі в секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, я подав скаргу з приводу порушення моїх конституційних прав і свобод.

У своїй скарзі до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, я просив визнати факт порушення фундаментальних прав і свобод людини у демократичному суспільстві, а саме: порушення права на свободу думки і слова та на свободу вираження поглядів, яке відбулося з боку органів державної влади України.

Згідно закону України “Про звернення громадян”, я мав отримати офіційну відповідь на свою скаргу протягом одного місяця, але відповіді не було. З цього приводу, 1 листопада 2007 року я письмово звернувся за поясненням до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, проте до нині не отримав жодної відповіді на свої звернення.

Я заявляю, що внаслідок бездіяльності Уповноваженого (КарпачовойН.І.), до нині продовжується зневага органів державної влади України до мого права на вільне вираження поглядів і переконань. Внаслідок бездіяльності Уповноваженого (Карпачовой Н. І.) у розляді скарги про порушення моїх прав і свобод, відбулося порушення Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» де зазначено, що метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є додержання та повага до прав і свобод людини і громадянина, з боку суб\'єктів владних повноважень (пункт2 третьої статті цього Закону).

Внаслідок бездіяльності Уповноваженого (Карпачовой Н.І.) також відбулося порушення пунктів 1) і 3) третьої статті Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України», де зазначено, що метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є захист та сприяння поновленню прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України та міжнародними договорами України.

У своїй скарзі до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини я наполягав, що порушення мого права на свободу вираження поглядів відбулося внаслідок політичної дискримінації з боку влади прем’єр-мінистра України В. Януковича, - лідера “Партії регіонів”.

Оскільки загальновідомо, що Карпачова Н. І. певний термін перебувала в “Партії регіонів”, то виникає сумнів у високих моральних якостях Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який сповідав політичні цінності партії, лідер якої мав судимість за вчинення злочину.

Внаслідок бездіяльності Уповноваженого (Карпачовой Н.І.) відбулося порушення пункту 6) третьої статті Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України», де зазначено, що метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод.

Я заявляю, що бездіяльність Уповноваженого (Карпачовой Н.І.) у розляді скарги про порушення моїх конституційних прав і свобод, є продовженням тієї політичної дискримінації, яку я зазнав з боку влади прем’єр-мінистра України В.Януковича, бо саме проти його фальсифікованої перемоги у другому турі президентських виборів в Україні 2004 року була спрямована інформація, надана мною всеукраїнській газеті «Сіверщина» (№ 48 за 26 листопада 2004 року).

Усе вищезазначене приводить до логічного висновку, що внаслідок бездіяльності Уповноваженого (Карпачовой Н.І.) відбулося порушення гарантій захисту прав людини і громадянина при зверненні до Уповноваженого (ст.21 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України»).

Моральна шкода, заподіяна мені внаслідок бездіяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, полягає в подальшому ушкодженні честі, гідності, а отже моєї моральної і ділової репутації в очах як віруючих православних християн, так і загалом в очах усього українського суспільства. Проте для мене залишається загадкою як можна (і взагалі, чи є то можливим) порахувати розмір відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Як можна (і взагалі, чи є можливість) порахувати скільки коштує ушкодження честі, гідності, а отже моральної і ділової репутації громадянина України?

Як можна (і взагалі, чи є то можливим) порахувати, скільки коштує авторитет священика Української Православної Церкви, який за свободу вираження своїх поглядів в Україні був затаврований звинуваченням в антицерковних діях та в публічному виступі з брехнею і поносінням на священоначаліє Церкви? При цьому, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини навіть не подає голос на захист наріжного камня демократії, - права на свободу думки і слова.

Як можна (і взагалі, чи є можливість) порахувати моральну шкоду заподіяну моїм батькам і моїй дружині, які, згідно дискримінаційного рішення судової влади України, є батьками та дружиною публічного брехуна та поносителя Церкви? А Уповноважений Верховної Ради України з прав людини не находить потрібним повідомити моїм батькам і дружині, у чому саме, на думку судової влади України, полягає брехня та антицерковні дії їх сина та чоловіка.

Як можна (і взагалі, чи є то можливим) порахувати моральну шкоду заподіяну долі моїх чотирьох дітей, які в очах українського суспільства ще й досі залишаються дітьми публічного брехуна та поносителя Церкви? При цьому, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини навіть не поспішає розібратися у чому саме, конкретно, на його думку, полягає брехня та антицерковні дії їх батька-священика.

До моральної шкоди також треба віднести втрату здоров’я та душевного спокою моєї родини.

Без сумніву, внаслідок злочинної бездіяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, моя сім’я й до нині зазнає таких моральних страждань, що навіть висновок Адміністративного суду про порушення закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» сам по собі не може становити достатню та справедливу компенсацію за завдану моральну шкоду. Тим більше, що Адміністративний суд України не є апеляційним судом по відношенню до українських судових інстанцій, він не може ні скасувати, ані змінити їх дискримінаційні рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.17 ч.1 п.1;                    ст.18 ч.1 п.2, ч.5;  ст.19 ч.1, ч.2, ч.4;  ст.21 ч.1,ч.2;  ст.104;  ст.105;  ст.106               КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ

ПРОШУ:

1) -   визнати порушення пунктів 1,2,3,6 ст. 3 та ст.21 закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та порушення закону України “Про звернення громадян”, яке відбулося щодо мене з приводу бездіяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

2) -    визнати факт нанесення відповідачем моральної шкоди та стягнути з відповідача кошти в розмірі ........................на відшкодування моральної шкоди, завданої його службовою бездіяльністю.

Клопотання

Керуючись ст. 88, ч.1; ст. 106 ч.1 п.5 прошу Адміністративний суд повністю звільнити мене від від сплати судового збору, враховуючи мій майновий стан (безробітний, маю на утриманні багатодітну родину).

Також, керуючись ст. 16 ч.3; ст. 88 ч.1; ст. 90 ч.2 прошу Адміністративний суд забезпечити надання правової допомоги за рахунок Державного бюджету України, тому що відповідач своєю бездіяльністю відмовив мені у забезпеченні правової допомоги.                                                          

Сергій Іваненко-Коленда

Чернігівська єпархія УПЦ КП запрошує священиків

В Чернігівську єпархію Української Православної Церкви Київського Патріархату запрошується духовенство для здійснення богослужінь на парафіях. Священики будуть забезпечені місцем служби, житлом та заробітною платою. Звертатись може духовенство з таких церков: Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української Православної Церкви Московського Патріархату, Української Автокефальної Православної Церкви. Контактний телефон – (0462) 6-777-11